UKRjizn.com
Image default
Економіка

чи цураються на Заході росіян?

Поки в сусідній країні бомбардували житлові будинки та школи, російський інстаграм-бомонд скаржився на складність поїздок до Європи або неможливість купити предмети розкоші за межами країни, чим викликав здивування в одних і лють в інших…

Насправді поодинокі, по суті, випадки недоброзичливого ставлення до громадян РФ були підхоплені російською пропагандою: вона почала розповідати тій частині аудиторії, яка країну й не покидала, як російську культуру на Заході повсюдно «скасовують», а самих росіян утискують. Дискусія про те, чи потрібно вводити обмеження для всіх громадян РФ і чи справедливі розмови про так звану колективну відповідальність, виникала у зв’язку з обговоренням і візових обмежень, і ведення росіянами бізнесу за кордоном. Так, стартапи, засновники яких мають російські паспорти, або частково фінансуються з Росії, стали скаржитися на проблеми із продовженням своєї діяльності у США.

Стартап – сам собою захід ризикований, як інвесторам, які, повіривши у ідею, можуть вкласти мільйони доларів без гарантій повернення, так і для засновників компанії, яким необхідно постійно шукати фінансування, розробляти продукт і доводити його конкурентоспроможність і цінність на ринку. З початком війни в Україні та запровадженням санкцій проти Росії у деяких стартапів у США, співзасновники яких мають російське громадянство, виникли нові складнощі.

Дмитро Дубограєв, керівник юридичної компанії Femida.us, розповідає, що санкції, які справили найбільшу дію – це санкції 8 травня.

Що було прийнято? – розповідає Дубограєв. – Це так звана директива президента 14071, яка свідчить, що забороняється надавати певні послуги. Тому санкції накладалися, власне, не на людей у ​​Росії, а на людей, які надають послуги. Отже, адвокати, ми знаходимося в якомусь привілейованому становищі, тому що вони відкрито сказали: ми юристів поки не чіпаємо. Але було заборонено послуги такого роду як реєстраційні послуги, MNA послуги, послуги реєстраційного офісу та агента, бухгалтерські послуги, аудиторські послуги та послуги номінального директора».

Багато компаній та корпорацій з усього світу реєструються в Делавері, тому що в штаті створено сприятливий податковий клімат, а щоб відкрити свій стартап у ньому, не потрібно там проживати, достатньо мати реєстраційного агента. Після запровадження нових санкцій агенти почали відмовлятися працювати з росіянами.

«Ось ці листи щастя, які надходили від реєстраційних агентів… вони, на жаль, що зробили: якщо в тебе немає реєстраційного агента, то компанія фактично тимчасово припиняє дію», – пояснив юрист.

Встановити місцезнаходження засновника бізнесу складно, тому під санкційні обмеження потрапили ті компанії, власники чи засновники яких вказували російську адресу під час реєстрації.

«Найцікавіше, що [это затронуло] навіть українські компанії, – ділиться історіями зі своєї практики Дмитро Дубограєв. – У нас була проблема з однією з компаній, бо мій клієнт розташований у Києві на вулиці Героїв Севастополя. Вони вирішили, що це Севастополь, який знаходиться в Криму і де діють санкції. Пояснити, що вулиця Героїв Севастополя – не Севастополь, що острів [Крым] – це “трошки” інше, ніж Київ, [оказалось трудно]. Або, наприклад, один із клієнтів у мене був народжений у Маріуполі, вони кажуть, ой, Маріуполь зараз під санкціями. Ви розумієте різницю? Сенс санкцій – застосовувати їх до агресора, а не до тих людей, які є жертвами цієї агресії, тож, на жаль, тут треба пояснювати».

Інша проблема, з якою зіткнулися стартапи – фінансування: «Банки взагалі всі гальмують: не дай боже там, десь щось. У нас була дівчина з прізвищем Крим, теж там взагалі була трагедія пояснити банку, що півострів та дівчина – різні речі. Тому це переходить на рівень, який я називаю емоційними санкціями. Люди кажуть: «Ми з російськими чи білорусами не працюємо», – нарікає Дмитро.

Масачусетський технологічний інститут, що займає лідируюче місце у світовому рейтингу університетів, вийшов із багаторічного партнерства зі Сколковим; DoorDash і GrubHub скасували угоди з пізніше збанкрутілими стартапами з доставки їжі до США, створеними російськими засновниками. Інвестиції для стартапів – життєво необхідні на перших етапах розвитку, і хто, коли і скільки вклав у компанію та був «бізнес-ангелом» фінансування – говорять про неї не менше, ніж її продукт чи сервіс.

Еммануель Йімфор, доцент кафедри фінансів з університету Мічігану, наводить приклад, як працює фінансування:

«Коли ви йдете на зустріч із новим інвестором і кажете йому, що раніше ви залучили мільйон доларів від Еммануеля з Росії, що насамперед запитає у вас новий інвестор? Скільки Еммануель вкладе на новому етапі? Тому що, якщо інвестор готовий фінансувати далі, у вас, мабуть, все гаразд. Нові інвестори завжди дивляться, хто був першим, хто вклав гроші у компанію. А якщо Еммануель каже, що не може вкласти більше грошей просто зараз, інвестори не повірять у таку компанію. Але якщо Еммануель каже, що його активи заморожені урядом США і тому він не вкладає, тоді, можливо, інвестори все ще підтримають стартап, тим більше процвітаючий».

Йдеться про колективну відповідальність заходить не лише в контексті бізнесу, який відкривають росіяни за кордоном, а й інших обмежень проти людей, які мають російський паспорт, наприклад, візових.

Максим Миронов, професор фінансів бізнес-школи IE, вважає:

Це політично популярна тема. Чому в Європі розгоряється цей візовий “бан”, який ніяк не дозволить зупинити війну, але який дозволить дати очки виборцям? Це дешевий спосіб підняти популярність політиків. Ніхто не хоче відмовлятися від російської нафти та газу, [доходы] від яких прямо йдуть на зарплати контрактників, які вбивають українців. “Газпромбанк”, який отримує гроші з Європи, і вони одразу йдуть на зарплати, ніхто не хоче [это замечать]це політично непопулярно, тому що відмова від закупівель газу означає, що потрібно купувати американський газ, який набагато дорожчий, а ось це візовий бан – популярна історія: можна набрати очки».

Багато хто, як Максим Миронов, вважає це ксенофобією та пережитком минулого, коли неможливо було знайти винних, проте в епоху високих технологій та цифрових слідів, що залишає кожен із нас, встановити відповідальних за конкретні злочини можна і потрібно, вважає економіст.

«Коли “мажуть” всіх росіян, що всі ви злочинці – це насамперед вигідно самим злочинцям, тому що все виходить винні: і ті, хто вбиває, і ті, хто проти Путіна. Я ось, наприклад, років п’ятнадцять проти Путіна виступаю, публікую дослідження, які дуже шкодять йому, мені були погрози прямі від російської влади, але виходить, я теж винний. Винен і той, хто вбиває, хто фінансує і я, котрий бореться з російською державою 15 років», – розповідає Максим.

Ларрі Полтавців, співзасновник Learnix Center, чия компанія в минулому сама була стартапом, дотримується протилежної думки:

«Звичайно, окремо взяту людину завжди і всім шкода, але, з іншого боку, ми розуміємо, і бачили це історично, що в якийсь момент настає колективна відповідальність за те, що відбувається в тій країні, де ти проживаєш і чиїм громадянином ти є. Так само, як у мене є відповідальність за те, що відбувається у Сполучених Штатах. Я так розумію, що має бути така сама відповідальність і серед громадян Російської Федерації, і Білорусі, і будь-якої іншої країни. Я думаю, що це так чи інакше негативно позначиться на людях, які там проживають і мають громадянство тієї країни, і потім приїжджають та намагаються робити бізнес у якихось інших країнах. Безумовно, вони стикатимуться з проблемами».

Які саме проблеми чекають на росіян у майбутньому за межами країни – це предмет дискусій, і багато в чому він залежатиме від розвитку подій в Україні та дій російської влади.

Схожі повідомлення

Залишити коментар

* Використовуючи цю форму, ви погоджуєтеся на зберігання та обробку ваших даних на цьому веб-сайті.