UKRjizn.com
Image default
Економіка

як війна вплинула на аграрний ринок

Агресія Росії проти України також позначилася і на Китаї, а саме на постачанні сільськогосподарської продукції. До війни Україна була одним із найбільших постачальником продовольства до Китаю. За останні кілька років постачання до Китаю цієї продукції зростало в середньому на 17% щорічно. Співробітництву в аграрному секторі між країнами сприяв і той дефіцит продовольства, який виник через конфлікт у відносинах між Китаєм та Австралією, коли та практично зупинила свої поставки кукурудзи та пшениці до Піднебесної. Американські експерти зазначають: аби вирішити продовольчу проблему, Китай не лише збільшує імпорт сільськогосподарської продукції, а й орендує чи купує земельні ділянки для вирощування продуктів харчування.
У період з 2011 до 2020 року Китай купив або орендував на тривалі терміни майже сім мільйонів гектарів сільськогосподарських угідь по всьому світу: від США та Франції до В’єтнаму. У випадку з Україною ситуація неясна, оскільки немає прозорих та повних даних про держави, які орендують землю, зазначає Ганна Ковальчук із Аналітичного кластеру «Українська фабрика думки».
«Ми маємо загальну цифру. Її нам давав проект Land Matrix, який сказав, що загалом іноземні компанії в Україні володіють, орендують, використовують 3 мільйони гектарів земель. Ось яка з цього частка Китаю – припустити складно, але можу винятково інтуїтивно сказати, що швидше за все вона невелика. Китай працював за схемою імпорту з України вже готової сільгосппродукції через наш великий контракт, він передбачав 5 мільйонів тонн кукурудзи на сезон», – зазначила Ганна Ковальчук.
2013 року Сіньцзянський виробничо-будівельний корпус виявив інтерес до оренди трьох мільйонів гектарів українських сільськогосподарських земель на 50 років на загальну суму 2,6 мільярда доларів на рік. Така угода могла зробити Україну найбільшим закордонним центром землеробства Китаю. Угода про оренду нібито була підписана у 2013 році з українською сільськогосподарською компанією KSG Agro, та передбачала оренду землі на сході Дніпропетровської області для вирощування сільськогосподарських культур та свиней. Тоді на тлі величезного громадського резонансу тиску та зміни влади в Україні наприкінці 2013 року від угоди відмовилися.
Російська служба «Голосу Америки» звернулася за коментарем до KSG Agro, але відповіді не отримала, як не змогла зв’язатися з посольством Китаю в Україні.
У 2020 році в Україні було ухвалено закон, який підготував інфраструктуру для відкриття ринку землі. З вересня 2021 року він почав набирати обертів, а 24 лютого 2022 р. відбулося повномасштабне російське вторгнення.
«Хоч ринок і пропрацював півроку, найголовніший позитив – не відбулося жодних ексцесів, ні політичних, ні економічних. – зазначає Ганна Ковальчук. – Жоден із ризиків, якими нас лякали популісти останні 20 із плюсом років, не реалізувався».
Відповідно до закону, купувати землю сільськогосподарського призначення мають право громадяни України, юридичні особи, приватниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України, територіальні громади та уряд. Це поставило крапку у дискусіях про те, що іноземці та інші країни можуть скупити українську землю.
Водночас, зазначає Ганна Ковальчук, іноземні держави можуть використати на правах оренди землю сільськогосподарського призначення в Україні.
“Це було можливо і раніше – це цивілізований формат земельних відносин”, – додає експерт.
Елізабет Броу з Американського інституту підприємництва (Elisabeth Braw, American Enterprise Institute) зазначає: Китай використовує інвестиції в аграрний сектор за кордоном як один з елементів так званої м’якої сили.
«У країнах вважають, що входження Китаю на ринок дасть їм певні переваги. Китай не просто якийсь потенційний покупець. Він приходить із великими грошима. Він ніби каже “ці гроші можуть бути вашими, якщо ви здасте нам в оренду землю”. Пекін сьогодні має величезний вплив у міжнародній торгівлі», – зазначає Елізабет Броу.
Вона вказує ще на один важливий фактор, що впливає на кроки Китаю у світовому аграрному секторі: Китай не так відчуває нестачу продовольства, як змінюється сам раціон харчування населення. Це, своєю чергою, впливає структуру імпорту з інших країн. Минулого року 15% усього українського сільськогосподарського експорту йшло до Китаю».
«Ми також повинні пам’ятати, і це важливо, що населення Китаю рухається у бік західної дієти, ось чому він потребує такої кількості їжі. Китайці зараз більше вживають м’яса, пшениці, більше зерна в порівнянні з харчуванням попередніх поколінь, заснованому на рисі, що робить ще важливішим завданням для китайського уряду імпортувати більше їжі в країну», – наголошує Елізабет Броу.
Після початку війни Росії проти України Китай неодноразово закликав надати зелений коридор для експорту зерна. Так, у травні під час відеозв’язку з головою МЗС Німеччини Анналеною Бербок, глава китайського МЗС Ван І заявив, що Китай готовий сприяти цьому і підтримувати зв’язок з усіма зацікавленими сторонами. Наприкінці липня Пекін привітав Стамбульську угоду щодо створення зернового коридору для експорту сільськогосподарської продукції з України через Чорне море.
Очікується, що приблизно одне судно із зерном залишатиме українські порти щодня, доки діє угода про безпечний прохід, наводить агентство «Рейтер» заяву високопоставленого турецького чиновника.
Анна Ковальчук зазначає, що до війни на піку сезону лише через Одеський порт відвантажувалося 6 мільйонів тонн зерна на місяць.
«Фермери не дуже розуміють, як їм планувати діяльність, чи зможуть вони збути свій урожай. І вирішувати це, і розуміти це їм потрібно вже найближчого місяця, бо до кінця серпня стартує посівна. Озимі культури – це урожай наступного року. Ось тому, якщо проблема не вирішиться в якомусь вже масштабному обсязі, то основні проблеми можуть виникнути в наступному сезоні», – вважає Ганна Ковальчук.
За повідомленнями низки ЗМІ, Росія під час ракетних ударів в Україні уникає обстрілу китайських об’єктів.
«Якщо є така інформація, то я не маю причин сумніватися в її точності. – каже Елізабет Броу. – Це цілком має сенс. Якщо ви Китай і залежите від українського виробництва продуктів харчування, то ви, швидше за все, скажете Росії, “тримайтеся подалі від землі, від якої ми залежимо, яку ми орендували”. Враховуючи те, наскільки Росія залежна від Китаю, Кремль, швидше за все, дотримуватиметься китайських інструкцій».
Україна є найбільшим світовим виробником насіння соняшнику та олії, другим найбільшим експортером ріпаку. Крім цього, Україна входить до десятки країн найбільших експортерів кукурудзи, пшениці та сої.
За словами українських чиновників, знадобляться місяці, перш ніж експорт зерна з українських портів досягне довоєнного рівня та пом’якшить світову продовольчу кризу.

Схожі повідомлення

Залишити коментар

* Використовуючи цю форму, ви погоджуєтеся на зберігання та обробку ваших даних на цьому веб-сайті.